Характеристики золи

1. Зола, що отримана при спалюванні дров, має в своєму складі не тільки калій та фосфор, а й кальцій, залізо, магній, бор, сірку, цинк та інші мікроелементи, які необхідні практично всім культурам на вашій ділянці. Таку золу використовують для розкислення ґрунту.
2. Зола, що отримана при спалюванні вугілля, в своєму складі має зовсім мало поживних речовин. В ній багато сполук сірки. Така зола, навпаки, підкисляє ґрунт.
3. Зола, що отримана при спалюванні пластикової тари, ганчірок або паперу, може бути шкідлива для рослин. Відпрацьовані гази барвників і полімерів досить отруйні.
   
   Так що, не мають рації ті дачники, які вважають, що можна використовувати золу від спалювання усілякого сміття, що попалося під руку.

Склад золи

До складу золи входить багато корисних елементів. При спалюванні сухої трави та листя в золі утворюється більше калію.

Спалюючи березові гілки та сучки, ви отримуєте добриво з великим вмістом кальцію. Спалена кора дасть вам золу, багату фосфором.

Для яких ґрунтів підходить зола

Золу переважно використовують для розкислення ґрунту.

Якщо ж показник кислотності рН = 7 і вище, то такий ґрунт «годувати» золою навіть шкідливо — може статися олуження (для рослин це теж шкідливо).

У великих кількостях золу можна вносити восени і навесні на важких, кислих і вологих ґрунтах.

Де легкі піщані ґрунти і мало опадів, золу краще вносити тільки навесні під перекопування або використовувати її для позакореневого підживлення.

Зола — прекрасний помічник дачника. Її застосування на важких ґрунтах створює для життєдіяльності корисних мікроорганізмів сприятливі умови та підвищує життєстійкість рослин.

Використання золи

З давніх часів існує думка, що волога зола втрачає всі свої властивості. Це далеко не так. В її складі практично немає речовин, які при потраплянні води втрачають повністю свої властивості.

При використанні сухої або вологої золи краще дотримуватися загальноприйнятих пропорцій:

• при перекопуванні або розпушуванні ґрунту додавайте 2–3 склянки на 1 кв. метр;
• можна приготувати розчин: 1/2–1 склянку золи розвести в одному відрі (10 літрів) води.
  Цієї кількості вистачить для поливу 1–3 кв. м.

Якщо посадковий матеріал не дуже хорошої якості — для профілактики від гниття додайте в лунку золу (досить 1 ст. ложки). Бульбові рослини (бегонії, жоржини, іриси) будуть вам вдячні за такий захист.

Добре використовувати суху золу для присипки зрізів цибулин і кореневищ. Ви, напевно, бачили, як багато дачників умочують в неї перед посадкою розрізані бульби картоплі? І правильно роблять. Таким способом підсушується поверхня зрізу, виключаючи тим самим можливість заселення її бактеріями.

Якщо вам необхідно отримати скоростиглий компост, то і тут без золи не обійтися.

Закладаєте шар гною, потім шар скошеної трави або бур’янів (без насіння і коріння). Пересипати все золою і накрити чорною плівкою. 2–3 місяці — і компост готовий!

В якості підживлення зола потрібна багатьом рослинам. Не боячись олуження, золою можна підгодовувати суницю, гвоздику.